Лети

Бували дні, бували ночі,

І знов банальність в голові.

Якщо не можеш - не достатньо хочеш!

Зроби все сам. Що заважає знов тобі?

У серці пусто. Мабуть, в цьому сила.

Так жити легше, в тиші чути справжній крик.

Слова забулись, виростають крила,

А решта - це лиш фальшу брудний лик.

Сказати щось? Слова смішними стали.

Спитати? Ясно все і так.

Незрозумілий настрій знов думки нагнали.

Летіти треба, розбивати цей літак.

Ікс Plane

I don't want to get attached, 
I don't want to settle down.
Things are getting pretty strange,
All you want - is live in fun?

Keep on smilling, sassy loner.
Just don't let my mind involved.
Try to hold it with no anger,
You might save it, not just solve.

Brace yourself, it's getting better,
All you have to do is stay.
They will ask: "So what's the matter?"
Take it easy, don't obey.

-------------------------------------------

Прокинуся я завтра в 5 ранку,
Просплю усе, запізнюся усюди.
І лиш тоді, на ранньому світанку,
Мені почнуть подобатися люди.

Бо вірив, знав, і не набрався скверни,
Ненависті, прокльону, каяття.
О розум мій, до тебе я ще верну,
І лиш тоді захочу безтурботного життя,
Яке і так нікому не потрібне.
Бо жити вічно сліпо мріють всі,
(хоча не знають чим зайнятися в найближчі вихідні).
І мріяти фактично не навчились,
Бо все забули, сильно потрудились.

Мети нема? Навчіться мріяти! Наївні і дурні...

Тобі, кохана

Не знаю я тебе, і знать не хочу.

Та й це, напевно, не моя вина.

І день, і ніч стараюсь, кровоточу,

Пізнати не дано мені тебе до дна.

Хоча старань тут, очевидно, не потрібно,

Жага до забуття від тебе - перш за все.

І навіть працювавши дуже плідно,

Цей відчай думки смородом несе.

Я знаю, що мені ти не потрібна.

Ти знаєш, не потрібен я тобі.

Коли вже липень скоро буде видно,

"Auf Wiedersehen" нарешті скажу я тоді.

                                                                                          ...німецькій мові присвячується

Етюд

В дитинстві, коли лягав спати, то моделював в уяві дуже дивні речі. Спробуйте колись прокричатись так голосно, як тільки можете, не видаючи при цьому жодного звуку, а просто уявляючи весь процес зі всіма його тонкощами: мімікою, жестами, фразами, які звучатимуть з ваших непорочних святих уст. Якось легше робиться на душі. Уява - крута штука.

А тепер серйозно уявіть, шо цього ВСЬОГО насправді не існує!

"Страшнєнько, да?"

Коротка історія інтернет-феномену "Harlem Shake"

Прощавай, "Gangnam style". Здрастуй, "Harlem Shake"

Насправді, мене завжди вражає те, як швидко поширюється в інтернеті неадекватний контент. Популярність таких яскравих відео та мемів в соціальних мережах не завжди є довготривалою, але явно не в цьому випадку.

Розкажу вам трішки про історію походження цих 30-ти секундних з'їдань мозку, бо, власне, мене це трохи зацікавило. Опис можна розбити на 3 блоки: 

1. Harlem shake (танець);
2. Harlem shake (пісня);
3. Harlem shake (інтернет-мем).

У 80-х роках "Harlem Shake" було започатковано в Нью-Йорку (Гарлемі) на одному з найвідоміших у світі баскетбольних майданчиків, знаного як Rucker Park. Цей своєрідний ексцентричний танець включав в себе рухи верхньою частиною торсу та плечей. Коментатори  і глядачі тих стрітбольних матчів заявляють, що Harlem Shake започаткував такий собі "Al B" (також відомий як Sisqo чи Cisco). Він був алкоголіком, який виконував свій танець тоді, коли цього вимагала публіка. Спочатку танок охрестили під назвою "Аlbee", через свого творця, але з часом в ширших колах він став відомим як "Harlem Shake" (клікаєм сюди для перегляду).

Al B казав, що у будь-якому випадку - це просто п'яне трясіння, але всім це подобається і це просто фантастично. Також він зазначав, що технічна сторона танцю походить від давніх єгиптян і змальовує те, що робили мумії. Оскільки вони були обмотані і не могли нормально рухатися, така "тряска" - це єдине, на що вони були здатні. "Harlem Shake" також базується на ефіопському танцю під назвою "Eskista". Після того, як Cisco започаткував такий новий трендовий рух у 1981 році, танець частково вплинув на тогочасну і майбутню хіп хоп культуру (тут деякі приклади широкого застосування у кліпах).

Незважаючи на це, ми рідко можемо побачити власне цей танець в сучасних відео-постановках під назвою "Harlem Shake". А жаль. 

22 травня 2012 року американський ді-джей та продюсер з Брукліну Baauer випустив однойменну пісню в змішаному стилі hip hop/bass/electro з рекорд-лейблом Mad Decent. Він навіть і не здогадувався, що його трек колись посідатиме перші позиції у світових чартах.

А все це сталося завдяки п'ятьом тінейджерам з Австралії, яким просто не було чим зайнятись, і вони зняли на відео свою "діяльність" під вищезгадану пісню. Звісно, шукати логічного пояснення, чому цей ролик став таким популярним, немає змісту, це інтернет. Але факт залишається фактом: згідно з офіційними даними Youtube, на сьогодні вже є більше 12000 "Harlem Shake" відео із загальною сумою 44 мільйонів переглядів. Концепт простий: відео починається з людини (часто в масці або шоломі), яка танцює або робить певні ексцентричні рухи, в той момент, коли решта людей абсолютно не звертають на це жодної уваги. Але коли починає грати приспів, то всі дружньо приєднуються і утворюють масивну анархію, роблячи речі, непідвладні жодним правилам здорового глузду. Навіть не буду старатися якось систематизувати ці дії в прикладах, то просто треба бачити на власні очі. Людській креативності немає меж, дехто навіть додумався організувати Гарлем Шейк під водою.

Отже, якщо у вас є ідеї, як вдосконалити дивину під назвою "Harlem Shake", - робіть це зараз, поки це не стало занадто пізно чи занадто попсово.

Check out my favourite Portland edition! 

Приєднуйтесь до Lviv Harlem Shake!

http://vk.com/harlem_lviv

Хочу мурашку

Ви ніколи не дивувалися, наскільки геніальною штукою є мурашки по тілу, і як бездарно ми їх недооцінюємо? Не буду дуже вникати у фізіологічні аспекти, але скажу, що це свого роду ерекція. А якщо точніше, то пилоерекція (пиломоторний рефлекс). І я не дуже дивуюся такому прояву людського організму у відповідь на холод, чи то навіть страх. Захоплююся цією "гусячою шкірою" після яскравого емотивного спалаху. Часом навіть секундного.

Особисто я вважаю, що це один з небагатьох об'єктивних факторів, які можуть правдиво вказати, що саме нам дійсно подобається і не є підсвідомо нав'язане нашим оточенням. В цей момент ти є свідком якоїсь нової матерії відчуттів: це не просто сміх, чи то злість, чи то сльози. Це специфічні пухирці, які виникають на твоїй шкірі в секунду ейфорії і наче акцентують увагу на саме цей момент. Чому? Цей стан потрібно карбувати і берегти в пам'яті. Скільки разів ви згадували якийсь фільм з друзями і чули "блін, в мене зараз аж мурашки по шкірі забігали"? Читаю хорошу книгу і мене чіпляє якась фраза, переглядаю улюблені спортивні моменти, ба навіть коли чую улюблену пісню 10-річної давності, співаю гімн на урочистостях - в усіх  цих випадках починає щось бігати по шкірі і ти не можеш цього пояснити. Уявіть, що ви ніколи такого не відчували. Якою була б ваша перша реакція на такий феномен? Цікаво, а коли я вперше пережив ці "goosebumps", чи то "chills"? А коли востаннє? Та й взагалі, прекрасно було б мати перед собою задокументовану статистику з датою, тривалістю та причиною таких метаморфоз на моїй шкірі.

А ще краще, мати людину, яка змусить відчувати це ні з чим незрівнянне і прекрасне тремтіння. І байдуже, як вона згенерує цю неймовірно приємну незрозумілість - поглядом, словом, дотиком, жестом чи то навіть мовчанням. Головне - відчути. І тоді ніколи не відпускати цю мурашку.   

"Так, чередуя жажду и затяжки,
выстраиваешь хаос в монолог,
покуда по спине бегут мурашки,
ее владелец – царь и полубог."

Закипіло. Life is good.

Людиська. Ці слабкі створіння.

Покинуті, забуті, повні лих.

Їх жалюгідні скиглення, зітхання...

Хоча стривайте - я ж один із них.

(Підсковзнувся, впав, отямився- вірш).

Мене завжди дивувала наша дурна людська натура. Чому, наприклад, коли тобі погано і ти почуваєшся, наче тобі вісім раз вдарили в лице тупою частиною сокири і при цьому вибили абсолютно всі зуби, розсікли брови, розбили ніс, а потім кинули на землю, дали копняка в дихало і ше зверху смачно плюнули на тебе, нам у будь-якому випадку і свідомо, і несвідомо хочеться почуватися ще гірше. Мало хто почне дивитися "Ейс Вентуру", мимохіть відкриваєш "Вічне сяяння чистого розуму".

                          

                                        

Дивно, як ці фільми можуть бути моїми улюбленими в двох абсолютно різних жанрах, але уособлювати одну й ту саму людину в головній ролі.

    

                         

Ніхто не врубає на повну веселі мотиви від "Mad Heads XL" чи "От Вінта", всіх автоматично несе на шмарклі від Вакарчука, Хливнюка, Бабкіна етсетра. Я колись давно навіть склав такий собі хіт-парад під назвою "Top-10 songs, which make me feel like a piece of shit." І ось вони, переможці:

1. Океан Ельзи - Відпусти

2. Журборіз - Але ти лети

3. Бумбокс - Та4то

4. SOAD - Lonely day

5. Ассаи - Нежность

6. Blink 182 - I miss you

7. Fort Minor ft. Holly Brook -  Where'd you go

8. Тартак - Стільникове кохання

9. Сергей Бабкин - Забери

10. Kanye West - Bad news

"Я щоночі не сплю,від потоку думок,

Ніяк не вдається заснути.

І кручусь,і верчусь,і гарчу,наче вовк,

Ланцюгом до неволі прикутий."

Це станом на 9 квітня 2011 року. Зараз якби мене попросили скласти такий самий плейліст, то він мабуть суттєво відрізнявся б. Цікаво дізнатися думку друзів та знайомих, хто яку пісню  вважає найбільш сумною і депресивною. Очевидно, кожен смакує горе по-своєму. А взагалі скажу таке, завантажте собі альбом The Black Keys - "El Camino" і прослухайте його повністю наступного разу, коли нападе печаль. Творить чудеса.

А ше останнім часом добиває дволикість і фейк від оточуючих. Чому не можна просто бути собою, говорити і робити те, що хочеться; для чого нам ці ігри розуму, постійні шифри і підтексти у повсякденній поведінці і розмовах: хлопці бояться говорити і знайомитись з дівчатами, не знають, чи варто робити їм компліменти, а то вони зазнаються і подумають, шо ти в них закоханий і проявляєш надокучливу гору їм вже і так надмірної уваги, а ті в свою чергу бавляться в недоступних принцес, в очікуванні наступного гнилого посту в пабліку а ля "Наболело" чи "Ночь", бо самі і двох слів не можуть зліпити докупи, щоб висловити свою думку, якою б  банальною чи сирною вона не була. 

Та й це взагалі ніякі не проблеми, люди добрі! Життя прекрасне! Ви здорові, молоді, розумні, перспективні гомосапієнси, для яких відкриті всі можливості в прекрасне майбутнє. Все, що вам потрібно - це всього-на-всього бажання рухатися вперед, вдосконалюватись і робити те, що приносить задоволення. Здійсніть завтра експеримент: зробіть за день хоча б 5 компліментів. Просто так. Для вас це трисекундна справа, а людині приємна емоція закарбується надовго. Або просто, коли будете їхати в маршрутці, то посміхніться комусь, хто стоїть за вікном. Чи навпаки - побачили "життєрадісну" гримасу, понурену у вікно, ховаючи погляд подалі від надокучливих пенсіонерів дефіс "потенційних претендентів на ваше кохане місце" - посміхніться! Грайливо, співчутливо, як  собі хочете. Мені одного разу так посміхнулася одна симпатична незнайома дівчинка. Дрібничка, але, як казав Гришковець, "настроение улучшилось". 

Можливо не всім хлопцям варто це робити, бо така справа передбачає мінімальне вміння.  А раптом фімейл подумає, шо ваше лице істерично сіпається в припадку епілепсії або ви просто насміхєтесь з неї. 

 

Тому попередньо потренуйтесь і гайда змінювати світ на краще!