Ви ніколи не дивувалися, наскільки геніальною штукою є мурашки по тілу, і як бездарно ми їх недооцінюємо? Не буду дуже вникати у фізіологічні аспекти, але скажу, що це свого роду ерекція. А якщо точніше, то пилоерекція (пиломоторний рефлекс). І я не дуже дивуюся такому прояву людського організму у відповідь на холод, чи то навіть страх. Захоплююся цією "гусячою шкірою" після яскравого емотивного спалаху. Часом навіть секундного.
Особисто я вважаю, що це один з небагатьох об'єктивних факторів, які можуть правдиво вказати, що саме нам дійсно подобається і не є підсвідомо нав'язане нашим оточенням. В цей момент ти є свідком якоїсь нової матерії відчуттів: це не просто сміх, чи то злість, чи то сльози. Це специфічні пухирці, які виникають на твоїй шкірі в секунду ейфорії і наче акцентують увагу на саме цей момент. Чому? Цей стан потрібно карбувати і берегти в пам'яті. Скільки разів ви згадували якийсь фільм з друзями і чули "блін, в мене зараз аж мурашки по шкірі забігали"? Читаю хорошу книгу і мене чіпляє якась фраза, переглядаю улюблені спортивні моменти, ба навіть коли чую улюблену пісню 10-річної давності, співаю гімн на урочистостях - в усіх цих випадках починає щось бігати по шкірі і ти не можеш цього пояснити. Уявіть, що ви ніколи такого не відчували. Якою була б ваша перша реакція на такий феномен? Цікаво, а коли я вперше пережив ці "goosebumps", чи то "chills"? А коли востаннє? Та й взагалі, прекрасно було б мати перед собою задокументовану статистику з датою, тривалістю та причиною таких метаморфоз на моїй шкірі.
А ще краще, мати людину, яка змусить відчувати це ні з чим незрівнянне і прекрасне тремтіння. І байдуже, як вона згенерує цю неймовірно приємну незрозумілість - поглядом, словом, дотиком, жестом чи то навіть мовчанням. Головне - відчути. І тоді ніколи не відпускати цю мурашку.
"Так, чередуя жажду и затяжки,
выстраиваешь хаос в монолог,
покуда по спине бегут мурашки,
ее владелец – царь и полубог."
Немає коментарів:
Дописати коментар