Закипіло. Life is good.

Людиська. Ці слабкі створіння.

Покинуті, забуті, повні лих.

Їх жалюгідні скиглення, зітхання...

Хоча стривайте - я ж один із них.

(Підсковзнувся, впав, отямився- вірш).

Мене завжди дивувала наша дурна людська натура. Чому, наприклад, коли тобі погано і ти почуваєшся, наче тобі вісім раз вдарили в лице тупою частиною сокири і при цьому вибили абсолютно всі зуби, розсікли брови, розбили ніс, а потім кинули на землю, дали копняка в дихало і ше зверху смачно плюнули на тебе, нам у будь-якому випадку і свідомо, і несвідомо хочеться почуватися ще гірше. Мало хто почне дивитися "Ейс Вентуру", мимохіть відкриваєш "Вічне сяяння чистого розуму".

                          

                                        

Дивно, як ці фільми можуть бути моїми улюбленими в двох абсолютно різних жанрах, але уособлювати одну й ту саму людину в головній ролі.

    

                         

Ніхто не врубає на повну веселі мотиви від "Mad Heads XL" чи "От Вінта", всіх автоматично несе на шмарклі від Вакарчука, Хливнюка, Бабкіна етсетра. Я колись давно навіть склав такий собі хіт-парад під назвою "Top-10 songs, which make me feel like a piece of shit." І ось вони, переможці:

1. Океан Ельзи - Відпусти

2. Журборіз - Але ти лети

3. Бумбокс - Та4то

4. SOAD - Lonely day

5. Ассаи - Нежность

6. Blink 182 - I miss you

7. Fort Minor ft. Holly Brook -  Where'd you go

8. Тартак - Стільникове кохання

9. Сергей Бабкин - Забери

10. Kanye West - Bad news

"Я щоночі не сплю,від потоку думок,

Ніяк не вдається заснути.

І кручусь,і верчусь,і гарчу,наче вовк,

Ланцюгом до неволі прикутий."

Це станом на 9 квітня 2011 року. Зараз якби мене попросили скласти такий самий плейліст, то він мабуть суттєво відрізнявся б. Цікаво дізнатися думку друзів та знайомих, хто яку пісню  вважає найбільш сумною і депресивною. Очевидно, кожен смакує горе по-своєму. А взагалі скажу таке, завантажте собі альбом The Black Keys - "El Camino" і прослухайте його повністю наступного разу, коли нападе печаль. Творить чудеса.

А ше останнім часом добиває дволикість і фейк від оточуючих. Чому не можна просто бути собою, говорити і робити те, що хочеться; для чого нам ці ігри розуму, постійні шифри і підтексти у повсякденній поведінці і розмовах: хлопці бояться говорити і знайомитись з дівчатами, не знають, чи варто робити їм компліменти, а то вони зазнаються і подумають, шо ти в них закоханий і проявляєш надокучливу гору їм вже і так надмірної уваги, а ті в свою чергу бавляться в недоступних принцес, в очікуванні наступного гнилого посту в пабліку а ля "Наболело" чи "Ночь", бо самі і двох слів не можуть зліпити докупи, щоб висловити свою думку, якою б  банальною чи сирною вона не була. 

Та й це взагалі ніякі не проблеми, люди добрі! Життя прекрасне! Ви здорові, молоді, розумні, перспективні гомосапієнси, для яких відкриті всі можливості в прекрасне майбутнє. Все, що вам потрібно - це всього-на-всього бажання рухатися вперед, вдосконалюватись і робити те, що приносить задоволення. Здійсніть завтра експеримент: зробіть за день хоча б 5 компліментів. Просто так. Для вас це трисекундна справа, а людині приємна емоція закарбується надовго. Або просто, коли будете їхати в маршрутці, то посміхніться комусь, хто стоїть за вікном. Чи навпаки - побачили "життєрадісну" гримасу, понурену у вікно, ховаючи погляд подалі від надокучливих пенсіонерів дефіс "потенційних претендентів на ваше кохане місце" - посміхніться! Грайливо, співчутливо, як  собі хочете. Мені одного разу так посміхнулася одна симпатична незнайома дівчинка. Дрібничка, але, як казав Гришковець, "настроение улучшилось". 

Можливо не всім хлопцям варто це робити, бо така справа передбачає мінімальне вміння.  А раптом фімейл подумає, шо ваше лице істерично сіпається в припадку епілепсії або ви просто насміхєтесь з неї. 

 

Тому попередньо потренуйтесь і гайда змінювати світ на краще!