четвер, 11 квітня 2013 р.

Тобі, кохана


Не знаю я тебе, і знать не хочу.
Та й це, напевно, не моя вина.
І день, і ніч стараюсь, кровоточу,
Пізнати не дано мені тебе до дна.

Хоча старань тут, очевидно, не потрібно,
Жага до забуття від тебе - перш за все.
І навіть працювавши дуже плідно,
Цей відчай думки смородом несе.

Я знаю, що мені ти не потрібна.
Ти знаєш, не потрібен я тобі.
Коли вже липень скоро буде видно,
"Auf Wiedersehen" нарешті скажу я тоді.



                                                                                          ...німецькій мові присвячується

7 коментарів:

  1. Справді гарний вірш...рідко такі вірші виходять просто так,мабуть тільки щирі і не завжди можливо взєамно любов таке спонукає...але чому кінцівка з чкоюсь такою крапилькою іронії чи навіть скептицизму?

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую. Не очікував, шо вдасться так заплутати люд. Насправді це не просто крапелька, це величезна калюжа іронії, бо віршик дійсно присвячений німецькій мові, і не більше.

    ВідповістиВидалити
  3. А чому саме німецькій?Чому така іронія до німецького люду?

    ВідповістиВидалити
  4. Відповіді
    1. До речі,бачив,що німці випустили фільм,над яким тепер ведеться великий скандал)Фільм про другу світову в якій ніби то,українці знищували євреїв,а німці їх захищали)))Абсурд ж))

      Видалити
    2. http://vikna.stb.ua/ua/news/2013/4/25/129397/ Тримай...скажеш враження)

      Видалити