Не знаю я тебе, і знать не хочу.
Та й це, напевно, не моя вина.
І день, і ніч стараюсь, кровоточу,
Пізнати не дано мені тебе до дна.
Хоча старань тут, очевидно, не потрібно,
Жага до забуття від тебе - перш за все.
І навіть працювавши дуже плідно,
Цей відчай думки смородом несе.
Я знаю, що мені ти не потрібна.
Ти знаєш, не потрібен я тобі.
Коли вже липень скоро буде видно,
"Auf Wiedersehen" нарешті скажу я тоді.
...німецькій мові присвячується
Справді гарний вірш...рідко такі вірші виходять просто так,мабуть тільки щирі і не завжди можливо взєамно любов таке спонукає...але чому кінцівка з чкоюсь такою крапилькою іронії чи навіть скептицизму?
ВідповістиВидалитиДякую. Не очікував, шо вдасться так заплутати люд. Насправді це не просто крапелька, це величезна калюжа іронії, бо віршик дійсно присвячений німецькій мові, і не більше.
ВідповістиВидалитиА чому саме німецькій?Чому така іронія до німецького люду?
ВідповістиВидалити"Вчу" дойче в універі.
ВідповістиВидалитиДо речі,бачив,що німці випустили фільм,над яким тепер ведеться великий скандал)Фільм про другу світову в якій ніби то,українці знищували євреїв,а німці їх захищали)))Абсурд ж))
ВидалитиНе чув, давай ссиль
Видалитиhttp://vikna.stb.ua/ua/news/2013/4/25/129397/ Тримай...скажеш враження)
Видалити