6 км і більше

Якшо думки про успіх та минуле не минули, 

То розберись, будь ласка, сам в собі.

Бо шмарклі цих думок оточуючі призабули,

Усім набрид цей нежить в твоїй голові.

Мене приваблює амбіція, ідея та блиск в очах,

Який просвітить найтемніший песимізм.

І поки віра є, прорвись туди до корифеїв,

Наразі думаю про себе, потім буде альтруїзм.

Діапазон всіх мрій мене часом вражає,

І сам дивуюсь, звідки ці бажання розцвіли?

"Тобі допомогти?" - ніхто такого здавна не питає.

Не йди до клубу, на поїздку гроші краще відклади.

Ці відчуття секундні словом не опишеш,

Та й взагалі чи варто? Опишіть собі самі.

В салат майбутнього ти знов надію кришиш.

Не вмре останньою. Моя не вмре ніколи взагалі.

Чекання наляканих дурнів

Дурні часи тепер настали,

Бо дурні впевнені в собі.

Цю дурість в маси передали

І дурнувато тішаться, лихі.

А ти, наляканий до скону,

Налякано ховаєшся від всіх.

Налякані думки не рвуться до престолу,

Вони налякано шукають лиш утіх.

Ну а вона чекає і чекать не перестане.

Очікування - витівка наляканих й дурних.

За цим чеканням, кажуть, щастя не загляне.

Налякані, дурні думки - тікай від них!

Останнє коло

Прийдеш додому, ляжеш спати,

Прокинешся - і знов це відчуття.

А може досить вже втікати?

Хоча цікаво мчатись навмання.

Самотність - це потужна сила,

Примусить думати тебе.

І поки не зміцніють крила,

За вітром вдалеч віднесе.

Чужі думки ховаються навколо,

Трагізм минулого в серцях живе.

Вже добігаю спогадів останнє коло,

Хутчіш приходь до мене, краще і нове.

Лети

Бували дні, бували ночі,

І знов банальність в голові.

Якщо не можеш - не достатньо хочеш!

Зроби все сам. Що заважає знов тобі?

У серці пусто. Мабуть, в цьому сила.

Так жити легше, в тиші чути справжній крик.

Слова забулись, виростають крила,

А решта - це лиш фальшу брудний лик.

Сказати щось? Слова смішними стали.

Спитати? Ясно все і так.

Незрозумілий настрій знов думки нагнали.

Летіти треба, розбивати цей літак.

Ікс Plane

I don't want to get attached, 
I don't want to settle down.
Things are getting pretty strange,
All you want - is live in fun?

Keep on smilling, sassy loner.
Just don't let my mind involved.
Try to hold it with no anger,
You might save it, not just solve.

Brace yourself, it's getting better,
All you have to do is stay.
They will ask: "So what's the matter?"
Take it easy, don't obey.

-------------------------------------------

Прокинуся я завтра в 5 ранку,
Просплю усе, запізнюся усюди.
І лиш тоді, на ранньому світанку,
Мені почнуть подобатися люди.

Бо вірив, знав, і не набрався скверни,
Ненависті, прокльону, каяття.
О розум мій, до тебе я ще верну,
І лиш тоді захочу безтурботного життя,
Яке і так нікому не потрібне.
Бо жити вічно сліпо мріють всі,
(хоча не знають чим зайнятися в найближчі вихідні).
І мріяти фактично не навчились,
Бо все забули, сильно потрудились.

Мети нема? Навчіться мріяти! Наївні і дурні...

Тобі, кохана

Не знаю я тебе, і знать не хочу.

Та й це, напевно, не моя вина.

І день, і ніч стараюсь, кровоточу,

Пізнати не дано мені тебе до дна.

Хоча старань тут, очевидно, не потрібно,

Жага до забуття від тебе - перш за все.

І навіть працювавши дуже плідно,

Цей відчай думки смородом несе.

Я знаю, що мені ти не потрібна.

Ти знаєш, не потрібен я тобі.

Коли вже липень скоро буде видно,

"Auf Wiedersehen" нарешті скажу я тоді.

                                                                                          ...німецькій мові присвячується

Етюд

В дитинстві, коли лягав спати, то моделював в уяві дуже дивні речі. Спробуйте колись прокричатись так голосно, як тільки можете, не видаючи при цьому жодного звуку, а просто уявляючи весь процес зі всіма його тонкощами: мімікою, жестами, фразами, які звучатимуть з ваших непорочних святих уст. Якось легше робиться на душі. Уява - крута штука.

А тепер серйозно уявіть, шо цього ВСЬОГО насправді не існує!

"Страшнєнько, да?"