субота, 22 березня 2014 р.

Попурі з минулого

***

Коли тримаєш в собі біль і радість, 
Бо вже боїшся довіряти тим хто є.
Думками різними я знов напишу повість,
Ніхто не знатиме, хай таємне - все ж моє.

Такий собі дивак, нікому невідомий.
Привітний ззовні, а всередині будяк.
Ця шкаралупа трісне, заспокоїть погляд новий,
Таки прорветься хтось, відчує справжній смак.

Бо в цих рядках я б'ю насполох,
Стараюсь дати волю сам собі.
В розмові не знайшов запалу, мокрий порох.
Читай уважно, повідом, коли сподобалось тобі.

(253 дні тому, жизнь боль)

***

Я зроблю висновок для себе,
Ти вже смієшся зараз з мене.
Побачив ватру, сяяння зірок...
Ці люди людяності прогуляли вже урок.

Фізично є свобода, фактично - це ж уява,
А зробиш дикість - прийде довгожданна слава.
Морально є бажаня, насправді цього не існує,
Дарма вона тебе постійно ігнорує.

Усе це набагато є простіше,
Хоча ускладнюй, буде цікавіше.
Коли закінчиш бавитись - приходь.
Антитіла від тебе не забуду я вколоть.

217 днів тому (04:13, "ЗАХІД", а ніч безмежна і сустав)

***

Зроби собі приємно - абстрагуйся!
Могло все бути набагато гірше, знаєш сам.
А як не вийде - то іди лікуйся!
Для багатьох єдина панацея - навалитись в хлам.

В цій клітці лінгвістичній панівним є смуток,
Обмеженість, відсутність креативності і страх.
У голові мої апатії сиріє жмуток. 
Вже всім давно набрид гнилий освітній крах.

Але ніхто не скаже слова, всі смиренні.
А головне, що задоволений міністр.
Ці діалоги вимушені, посмішки нещирі та буденні...
Я абстрагуюсь, гордо здобуваючи звання магістр.

198 днів тому (початок неймовірного навчання на магістратурі)

***

All i see around is people trying run away from life,
Everybody thinks they got enough skills to feel pride.
What i do, is stay true and every day keep it moving,
You should ask yourself sometimes: "What the hell am I doing?"

Is this the right direction? Or am I being wrong?
Even though it gets harder, you have to stay strong.
And all this bitches will do is whine and cry.
Ommit this bullshit and just keep your soul alive.

I know you will survive. And get some strong people by your side.
Cuz they will make you feel like you ain't only one tonight
On this line. Don't let your dreams just slip out of your mind.
Ain't nothing easy, stay humble on your everyday grind.

(181 день тому, я реп)

***

Зробити крок в безодню просто,
Для цього не потрібен нам талант.
Змінись на краще! Кажеш все відносно.
Та зміна - це розумний варіант.

У пошуках себе забудь про інших,
Ті язики смішними стали, знаєш сам.
Довкола тиша, думи вголос. Ще не мав я ліпших.
Триматиму в собі, для інших це звичайний срам.

Бо визначитись - це усе, що треба.
Бо визначення - це найкращий дар.
Поглянув вгору, там немає неба.
Лиш жмуток сірого, а де ж він мій нектар?

Тепер я вмію насолоду карбувати
З речей, які раніш не помічав.
Про вміння це так хочеться усім сказати.
Та всіх нема, нема нікого, знову сам.

І не жаліюсь, просто констатую,
Що дружба - ілюзорна ланка самоти.
Любов, кохання, десь вони існують.
Гучні слова ці, мабуть треба йти.

Я задоволення отримую замало.
Дивуюсь, осяйнуло лиш тепер.
Оточення і зайнятість підібрані невдало,
Це мабуть джерело усіх сьогоднішніх "проблем".

Хоча насправді їх немає,
Це витівки свідомості лишень.
І вже вночі, коли нарешті засинаю,
То підсвідомість розтлумачить все, що було вдень.

(153 дні тому, водограй в Стрийському парку)

***

Нові матерії, проте слова забуті.
Пустих думок панує глибина.
І знов живуть самі в своїй покуті.
Та пісня нагадає все до дна.

Шукав, знайшов. Набридло. Хочу спати.
Знов рима дієслівна виїдає креатив.
У цих словах бажання все прогнати.
А спогад ше раз гнило оповив.

Не знаю як, не знаю де й навіщо.
Вперед іду, не озираюсь в той смітник.
Все зроблю сам, і ворога в собі я знищу.
Моя невпевненість, мій світлий провідник...

Напишу все, не приховаю. Так не треба.
Фіксуйте думку, та ж старається нейрон.
Я не спішу, на зорях тільки небо.
Я розсмішу, тобі сподобається мій полон.

(70 днів тому)

***

Невже це все мені насправді необхідно?
Ілюзія потреби, і не більше це відтак.
Це усвідомити раніше було б принагідно.
Хоча жалю немає. Різко обірвалось. Певно краще так.


Немає коментарів:

Дописати коментар