Коротка історія інтернет-феномену "Harlem Shake"

Прощавай, "Gangnam style". Здрастуй, "Harlem Shake"

Насправді, мене завжди вражає те, як швидко поширюється в інтернеті неадекватний контент. Популярність таких яскравих відео та мемів в соціальних мережах не завжди є довготривалою, але явно не в цьому випадку.

Розкажу вам трішки про історію походження цих 30-ти секундних з'їдань мозку, бо, власне, мене це трохи зацікавило. Опис можна розбити на 3 блоки: 

1. Harlem shake (танець);
2. Harlem shake (пісня);
3. Harlem shake (інтернет-мем).

У 80-х роках "Harlem Shake" було започатковано в Нью-Йорку (Гарлемі) на одному з найвідоміших у світі баскетбольних майданчиків, знаного як Rucker Park. Цей своєрідний ексцентричний танець включав в себе рухи верхньою частиною торсу та плечей. Коментатори  і глядачі тих стрітбольних матчів заявляють, що Harlem Shake започаткував такий собі "Al B" (також відомий як Sisqo чи Cisco). Він був алкоголіком, який виконував свій танець тоді, коли цього вимагала публіка. Спочатку танок охрестили під назвою "Аlbee", через свого творця, але з часом в ширших колах він став відомим як "Harlem Shake" (клікаєм сюди для перегляду).

Al B казав, що у будь-якому випадку - це просто п'яне трясіння, але всім це подобається і це просто фантастично. Також він зазначав, що технічна сторона танцю походить від давніх єгиптян і змальовує те, що робили мумії. Оскільки вони були обмотані і не могли нормально рухатися, така "тряска" - це єдине, на що вони були здатні. "Harlem Shake" також базується на ефіопському танцю під назвою "Eskista". Після того, як Cisco започаткував такий новий трендовий рух у 1981 році, танець частково вплинув на тогочасну і майбутню хіп хоп культуру (тут деякі приклади широкого застосування у кліпах).

Незважаючи на це, ми рідко можемо побачити власне цей танець в сучасних відео-постановках під назвою "Harlem Shake". А жаль. 

22 травня 2012 року американський ді-джей та продюсер з Брукліну Baauer випустив однойменну пісню в змішаному стилі hip hop/bass/electro з рекорд-лейблом Mad Decent. Він навіть і не здогадувався, що його трек колись посідатиме перші позиції у світових чартах.

А все це сталося завдяки п'ятьом тінейджерам з Австралії, яким просто не було чим зайнятись, і вони зняли на відео свою "діяльність" під вищезгадану пісню. Звісно, шукати логічного пояснення, чому цей ролик став таким популярним, немає змісту, це інтернет. Але факт залишається фактом: згідно з офіційними даними Youtube, на сьогодні вже є більше 12000 "Harlem Shake" відео із загальною сумою 44 мільйонів переглядів. Концепт простий: відео починається з людини (часто в масці або шоломі), яка танцює або робить певні ексцентричні рухи, в той момент, коли решта людей абсолютно не звертають на це жодної уваги. Але коли починає грати приспів, то всі дружньо приєднуються і утворюють масивну анархію, роблячи речі, непідвладні жодним правилам здорового глузду. Навіть не буду старатися якось систематизувати ці дії в прикладах, то просто треба бачити на власні очі. Людській креативності немає меж, дехто навіть додумався організувати Гарлем Шейк під водою.

Отже, якщо у вас є ідеї, як вдосконалити дивину під назвою "Harlem Shake", - робіть це зараз, поки це не стало занадто пізно чи занадто попсово.

Check out my favourite Portland edition! 

Приєднуйтесь до Lviv Harlem Shake!

http://vk.com/harlem_lviv

Хочу мурашку

Ви ніколи не дивувалися, наскільки геніальною штукою є мурашки по тілу, і як бездарно ми їх недооцінюємо? Не буду дуже вникати у фізіологічні аспекти, але скажу, що це свого роду ерекція. А якщо точніше, то пилоерекція (пиломоторний рефлекс). І я не дуже дивуюся такому прояву людського організму у відповідь на холод, чи то навіть страх. Захоплююся цією "гусячою шкірою" після яскравого емотивного спалаху. Часом навіть секундного.

Особисто я вважаю, що це один з небагатьох об'єктивних факторів, які можуть правдиво вказати, що саме нам дійсно подобається і не є підсвідомо нав'язане нашим оточенням. В цей момент ти є свідком якоїсь нової матерії відчуттів: це не просто сміх, чи то злість, чи то сльози. Це специфічні пухирці, які виникають на твоїй шкірі в секунду ейфорії і наче акцентують увагу на саме цей момент. Чому? Цей стан потрібно карбувати і берегти в пам'яті. Скільки разів ви згадували якийсь фільм з друзями і чули "блін, в мене зараз аж мурашки по шкірі забігали"? Читаю хорошу книгу і мене чіпляє якась фраза, переглядаю улюблені спортивні моменти, ба навіть коли чую улюблену пісню 10-річної давності, співаю гімн на урочистостях - в усіх  цих випадках починає щось бігати по шкірі і ти не можеш цього пояснити. Уявіть, що ви ніколи такого не відчували. Якою була б ваша перша реакція на такий феномен? Цікаво, а коли я вперше пережив ці "goosebumps", чи то "chills"? А коли востаннє? Та й взагалі, прекрасно було б мати перед собою задокументовану статистику з датою, тривалістю та причиною таких метаморфоз на моїй шкірі.

А ще краще, мати людину, яка змусить відчувати це ні з чим незрівнянне і прекрасне тремтіння. І байдуже, як вона згенерує цю неймовірно приємну незрозумілість - поглядом, словом, дотиком, жестом чи то навіть мовчанням. Головне - відчути. І тоді ніколи не відпускати цю мурашку.   

"Так, чередуя жажду и затяжки,
выстраиваешь хаос в монолог,
покуда по спине бегут мурашки,
ее владелец – царь и полубог."