Якшо думки про успіх та минуле не минули,
То розберись, будь ласка, сам в собі.
Бо шмарклі цих думок оточуючі призабули,
Усім набрид цей нежить в твоїй голові.
Мене приваблює амбіція, ідея та блиск в очах,
Який просвітить найтемніший песимізм.
І поки віра є, прорвись туди до корифеїв,
Наразі думаю про себе, потім буде альтруїзм.
Діапазон всіх мрій мене часом вражає,
І сам дивуюсь, звідки ці бажання розцвіли?
"Тобі допомогти?" - ніхто такого здавна не питає.
Не йди до клубу, на поїздку гроші краще відклади.
Ці відчуття секундні словом не опишеш,
Та й взагалі чи варто? Опишіть собі самі.
В салат майбутнього ти знов надію кришиш.
Не вмре останньою. Моя не вмре ніколи взагалі.
