Чекання наляканих дурнів

Дурні часи тепер настали,

Бо дурні впевнені в собі.

Цю дурість в маси передали

І дурнувато тішаться, лихі.

А ти, наляканий до скону,

Налякано ховаєшся від всіх.

Налякані думки не рвуться до престолу,

Вони налякано шукають лиш утіх.

Ну а вона чекає і чекать не перестане.

Очікування - витівка наляканих й дурних.

За цим чеканням, кажуть, щастя не загляне.

Налякані, дурні думки - тікай від них!

Останнє коло

Прийдеш додому, ляжеш спати,

Прокинешся - і знов це відчуття.

А може досить вже втікати?

Хоча цікаво мчатись навмання.

Самотність - це потужна сила,

Примусить думати тебе.

І поки не зміцніють крила,

За вітром вдалеч віднесе.

Чужі думки ховаються навколо,

Трагізм минулого в серцях живе.

Вже добігаю спогадів останнє коло,

Хутчіш приходь до мене, краще і нове.